4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії проти України
4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії проти України
Щороку 4 червня Україна схиляє голови у скорботі та вшановує пам’ять дітей, чиї життя обірвала війна. Це день глибокого болю, день пам’яті про найневинніших жертв російської агресії — хлопчиків і дівчаток, які мріяли, навчатися, гратися, будували плани на майбутнє, але не встигли здійснити своїх мрій.
Війна принесла на українську землю багато горя та страждань. Вона забрала тисячі життів, зруйнувала домівки, розлучила родини. Найстрашніше те, що серед її жертв — діти. Кожна втрата дитячого життя є непоправною трагедією для родини, громади та всієї країни.
У цей день ми згадуємо кожну дитину, чий голос назавжди замовк через війну. Ми пам’ятаємо їхні усмішки, мрії та надії. Їхні імена назавжди залишаться у нашій пам’яті як символ невинності, яку забрала жорстока війна.
Особливим болем для нашої громади є втрата юного жителя села Рибаківка — Антоненка Артема. Його життя обірвалося надто рано, залишивши невимовний смуток у серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав. Артем був дитиною зі своїми мріями, захопленнями та планами на майбутнє. Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо його та висловлюємо щирі співчуття родині. Світла пам’ять про Артема назавжди житиме у серцях жителів нашої громади.
Сьогодні ми запалюємо свічки пам’яті за всіма дітьми, чиє життя забрала війна. Нехай цей вогник стане символом нашої пам’яті, скорботи та віри в те, що українські діти житимуть у мирній, вільній та щасливій країні.
Ми не маємо права забувати про цю страшну ціну, яку платить Україна за свою свободу. Пам’ять про кожну дитину повинна жити в наших серцях, нагадуючи про цінність людського життя та необхідність берегти мир.
Світла пам’ять усім дітям, які стали жертвами війни.
Вічна пам’ять Антоненку Артему.
Пам’ятаємо. Сумуємо. Не пробачимо.
