До Дня пам’яті загиблих захисників України
29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
Цей день об’єднав усю Коблівську громаду у спільній молитві, хвилині мовчання та щирій вдячності тим, хто віддав своє життя за Україну.
Для нашої громади пам’ять про Захисників — не просто дата в календарі.
Це імена, обличчя, родини, друзі, односельці… Це люди, яких знали, любили й чекали вдома.
Цього дня заклади культури Коблівської громади долучилися до пам’ятних заходів.
У населених пунктах громади відбулися мітинги-реквієми, хвилини мовчання та покладання квітів до пам’ятних місць і на могили наших загиблих Героїв.
Квіти лягли до Алеї пам’яті — як знак безмежної вдячності та пошани.
Кожен покладений сонях, кожна квітка, кожна хвилина тиші говорили більше, ніж слова:
Ми пам’ятаємо.
Ми знаємо, якою ціною виборюється свобода.
Ми не забудемо.
СТОЛИ ПАМ’ЯТІ — ПАМ’ЯТЬ, ЯКА ЖИВЕ
Усі заклади культури громади долучилися до створення Столів пам’яті, присвячених нашим Захисникам.
На них — світлини Героїв, пам’ятні матеріали, символи України, квіти та свічки.
За кожною світлиною — людина.
За кожним іменем — родина.
За кожним життям, відданим за Україну, — історія, яку ми зобов’язані зберегти.
Такі столи пам’яті — це можливість зупинитися хоча б на мить, подивитися в очі тих, хто захищав нас, і згадати, що за нашою можливістю жити, працювати, виховувати дітей та будувати майбутнє стоїть жертовність наших Героїв.
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
І наша громада разом з усією країною вшанувала пам’ять полеглих.
На одну хвилину стихли розмови, зупинилися справи…
Залишилася лише тиша.
Тиша, у якій — біль матерів.
Тиша, у якій — дитячі спогади про татів.
Тиша, у якій — невимовний біль родин.
І безмежна вдячність усієї України.
ПАМ’ЯТАЄМО — РУХАЄМОСЯ — ЖИВЕМО
Забіг організував відділ освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради. До нього долучилися Коблівський центр дозвілля, заклади культури, пожежна частина та жителі громади, об’єднавшись у спільній пам’яті та шані нашим Героям.
Це не просто спортивний захід.
Це — рух заради пам’яті.
Кожен крок — на честь того, хто вже не зробить свого наступного кроку.
Кожен метр — на знак вдячності тому, хто пройшов свій останній шлях, захищаючи Україну.
Ми біжимо не заради перемоги.
Ми біжимо заради пам’яті.
Сьогодні ми схиляємо голови перед усіма Захисниками та Захисницями України, які загинули за нашу свободу.
Перед тими, чиї імена знає вся країна.
І перед тими, чиї імена особливо болять нашим громадам та родинам.
Низький уклін матерям і батькам.
Низький уклін дружинам і чоловікам.
Низький уклін дітям, які ростуть без своїх тат і мам.
Низький уклін кожній родині, яка віддала найдорожче заради України.
Нехай пам’ять про наших Героїв буде живою.
Нехай Алея пам’яті завжди нагадує нам про ціну свободи.
Нехай соняхи щороку розквітають не лише як символ скорботи, а й як символ життя, яке продовжується завдяки їхній мужності.
А ми маємо зробити все, щоб Україна пам’ятала. Громада пам’ятала. Наші діти пам’ятали.
Бо забути — означає втратити частину власної історії.
А пам’ятати — означає продовжувати їхню боротьбу за вільну Україну.
Вічна пам’ять усім полеглим Захисникам і Захисницям України.
Пам’ятаємо кожного.
Шануємо кожного.
Дякуємо кожному.
Слава Україні!
Героям слава!
#БіжуЗаГероя_2026 і #забіг2026.
#ШануюВоїнівБіжуЗаГероївУкраїни
Алея пам’яті наших Захисників.
Перегляньте відео та згадайте кожного, хто віддав життя за Україну.
https://youtube.com/watch?v=w_20XFHjv3Y&feature=shared
