Шкідник прибулець – ясенева смарагдова вузькозлатка
Ясенева смарагдова златка (Agrilus planipennis Fairmaire) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіха. Також пошкоджує листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ясенева смарагдова златка (ЯСВЗ) здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років. За високої щільності поселень загибель дерева може наставати на другий рік.
Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам.
На сьогодні шкідника виявлено і в Україні – на північному сході Луганщини і в Харківській області.
Розповсюджується златка за допомогою транспортних засобів із вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами.
Жуки мають смарагдово-зелене, із золотавим, бронзовим або фіолетовим блиском забарвлення. Їхня довжина варіюється від 7,5 до 15 мм.
Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев. У сонячну теплу погоду вони активні з 6-ї до 20-ї години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань від 1 км до 20 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі та тріщинах кори.
Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і у тріщини кори стовбурів та нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровим борошном, розширюються зі зростанням личинки, довжина якої може досягати 26-32 мм.
Зимують личинки різного віку в товщі кори або в поверхневих шарах деревини у спеціально підготовлених колисочках. Глибина колисочки сягає 3 мм, довжина та ширина – 16 і 3,5 мм відповідно. Личинки витримують температуру повітря взимку до 300С морозу. Навесні після початку сокоруху дерев (перехід температури повітря через +50С) личинки відновлюють розвиток. Заляльковування відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал – льотний отвір, і зазвичай жуки нападають на дерева, що стоять відкрито, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі +19°С і зимувати при -30°С. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, при середній кількості вилітних ходів 1-2,4 отвори на дм2 протягом 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100% уражених дерев.
Для успішної та ефективної боротьби з ясеневою смарагдовою златкою дуже важливе її раннє виявлення. У перший рік заселення діагностувати наявність ЯСВЗ доволі важко. Першими ознаками заселення можуть бути «розкльови» кори птахами та наявність личинкових ходів під корою.
Другий рік заселення – характерні D-подібні отвори на стовбурах і гілках з’являються в наступний рік після заселення дерев златкою. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону, дехромоване листя, на гілках і тонких стовбурцях наявні здуття, тріщини та некрози. Розвиваються вторинні пагони вздовж стовбура та в окоренковій частині стовбурів.
Третій рік заселення – крони суттєво зріджені, помітні відмирання багатьох гілок і численні льотні отвори у формі букви D на стовбурі та гілках.
Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного вселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби.
- визначення меж заселення насаджень шкідником;
- встановлення нагляду за її подальшим розвитком, зокрема з використанням феромонних пасток. Пастки потрібно вивішувати (1 пастка на 5 га насаджень) в сонячних місцях по краю деревостою перед очікуваним терміном льоту;
- для виявлення ходів личинок златки необхідно видаляти кору з живих дерев;
- своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
- тимчасове обмеження масштабних посадок ясена;
- створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Світлана Міньок
Головний спеціаліст
ГУ Держпродспоживслужби
в Миколаївській області
