A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Коблівська об'єднана територіальна громада
Миколаївська область

Сміттєва проблема на селі, або чи справді селянам викидати нічого?

Дата: 03.04.2020 11:51
Кількість переглядів: 215

Справді, у сільських місцевостях доволі часто доводиться чути твердження "у мене немає сміття, я все спалюю, все закопую в землю".

По-перше, у сучасному побуті доволі багато сполук, які в принципі не можна ані спалювати, ані закопувати, ані викидати просто неба. Вже не один десяток літ проблемним у нашій області залишається питання збору та утилізації небезпечних відходів: тих, що містять важкі метали, отрутохімікати, окремі полімери. Немає підприємств, які надають такі послуги, немає полігонів для безпечного захоронення токсичних відходів.

Якщо хтось вперто не хоче цього розуміти, нехай не питає, звідки і чому так часто у молодих людей трапляються онкологічні захворювання, яких так раніше не було. Так, онкогенний слід Чорнобиля існує. Але у нас у кожному селі – свій рукотворний "Чорнобиль" у вигляді скупчення побутового сміття практично скрізь: у лісосмузі, біля джерела, на березі лиману або ставку, на цвинтарі …

Отже, поширене твердження про те, що у сучасній сільській приватній садибі не утворюються тверді побутові відходи, не витримує критики. Утворюються – і у немалій кількості. Так, у сільській садибі більші можливості щодо утилізації органічних відходів (від городу, саду, кухні, тваринництва).

Це все можна скласти на компостну купу і незабаром використати у якості добрива. Але нема можливості безпечної утилізації на місці безлічі побутових відходів: від пакувальної тари, зокрема полімерної, приватного транспортного засобу, засобів гігієни, електроніки, електротехніки, від ремонтних робіт із застосуванням синтетичних сполук у будівельних матеріалах, фарбах тощо… Усе це неможливо безпечно утилізувати у садибі із використанням тих екологічно-дружніх практик.

Тобто, доволі велику частину побутових відходів доводиться вивозити із садиби для переробки і утилізації. Хоча не можна стверджувати, що екологічні проблеми зникли після того, як побутові віжходи вивезли з села і розмістили на звалищі...

Правовий порядок поводження з відходами прописаний у згаданих законах «Про відходи», «Про житлово-комунальні послуги», у Постанові Кабміну від 10 грудня 2008 р. N 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів».

Якщо, у кількох словах, як повинна працювати ця технологія вивезення побутових відходів повинно здійснюється відповідно до схеми санітарного очищення населених пунктів із забезпеченням роздільного збирання побутових відходів. Тобто, до обов"язків підприємства, яке за договором виконує функцій санітарної очистки, віднесено не лише вивезення певного об" єму сміття та скидання його на ближчому звалищі. Натомість хоча б часткове сортування відходів, доставка сортованої фракції до місця переробки, а не сортованої - до місця безпечного захоронення.

Якщо у кількох словах, як ця технологія працює у наших краях на практиці – то тут «проблеми на проблемах»: екологічні, соціальні, правові, технологічні, фінансові…

Чи розроблені згадані схеми санітарного очищення у наших містах та селах та чи дотримуються на практиці? – далеко не скрізь. Чи здійснюється вивезення на основі роздільного збирання побутових відходів? Зазвичай - ні. Таке-сяке сортування проводиться вже на сміттєзвалищах-ні «ПОЧИНАТИ ТРЕБА ІЗ СЕБЕ, З ГРОМАД» Система контролю повинна існувати. А державна програма захисту навколишнього середовища має бути всебічною і добре фінансуватися. Вона має включати впровадження всіх можливих технологій і засобів задля поліпшення екологічної ситуації.

Надзвичайно важливою складовою програми має бути інформаційна кампанія, а також поряд з ефективною системою контролю має бути впроваджено систему мотивації для населення, оскільки основною ланкою в процесі збереження природного середовища й досягнення сталого розвитку є люди, мешканці того чи іншого міста, містечка, селища чи села. І доки у більшості не сформується звичка дбати про природу, політична воля виглядатиме — як один воїн у полі.

Маємо зрозуміти, що природа — це не те, що ми отримали в спадщину від батьків та дідів, а те, що ми взяли в борг у своїх дітей.

Березанське міжрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи готові Ви платити за можливість займатись спортом?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь