A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Коблівська сільська територіальна громада
Миколаївська область

Правові наслідки судимості. Правова допомога

Дата: 08.04.2021 09:08
Кількість переглядів: 30

Судимість - це специфічне (особливе) правове становище особи, яка засуджена обвинувальним вироком суду за вчинення злочину до конкретної міри покарання і зазнає несприятливих правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 88 Кримінального кодексу України, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Всі наслідки, до яких призводить судимість, прийнято поділяти на кримінально-правові та загальноправові.

Кримінально-правовими наслідками судимості є те, що судимість:

  • може виступати як кваліфікуюча ознака при вчиненні нового кримінального правопорушення. Кримінальний кодекс кваліфікуюче значення надає судимості лише за тотожні чи однорідні кримінальні правопорушення. (наприклад, ч. 3 ст. 212 ККУ) Кваліфікуюче значення судимість має і в тому випадку, коли закон передбачає посилення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення повторно, оскільки повторність охоплює собою судимість. Закон визнає судимість різновидом повторності (ч. 4 ст. 32 ККУ). Якщо судимість прямо не передбачена законом як кваліфікуюча  ознака, вона при кваліфікації вчиненого не враховується;
  • враховується при визнанні рецидиву кримінального правопорушення (ст. 34 ККУ);
  • є перепоною для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 ККУ), примиренням винного з потерпілим (ст. 46 ККУ), передачею особи на поруки (ст. 47 ККУ), зміною обстановки (ст. 48 ККУ);
  • враховується при визначенні того, чи є переривання перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 49 ККУ);
  • враховується для вибору окремих видів покарання (ч. 2 ст. 62 ККУ), а протягом строку відбування певних покарань створює підстави для застосування спеціальних обмежень щодо засуджених (ч. 2 ст. 58 ККУ);
  • як одна із ознак, що характеризують особу винного, враховується відповідно до загальних засад призначення покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 ККУ), а також у разі звільнення від покарання через хворобу (ч. 2 ст. 84 ККУ);
  • виступає як обставина, яка обтяжує покарання за кримінальне правопорушення, вчинені повторно та у випадку рецидиву кримінального правопорушення (п. 1 ч.1 ст. 67 ККУ). Судимість може не враховуватися як обставина, що обтяжує покарання, з підстав, вказаних у ч. ч. 2 і 4 ст. 67 ККУ;
  • за загальним правилом, є підставою для відмови в призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 ККУ) та відмови у застосуванні положень про обмеження покарання за наявності обставин, що пом’якшують покарання (ст. 69–1 ККУ);
  • може бути підставою для відмови у звільненні від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 ККУ);
  • за кримінальне правопорушення проти миру та безпеки людства, передбачені ст. ст. 437–439 ККУ та ч. 1 ст. 442 ККУ, є підставою для незастосування давності виконання обвинувального вироку (ч. 6 ст. 80 ККУ);
  • враховується при визначенні обов’язкової частини покарання, яка фактично повинна бути відбута у разі умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (п. 2 ч. 3 ст. 81, п. 2 ч. 3 ст. 107 ККУ), а також при заміні невідбутої частини покарання більш м’яким (п.2 ч. 4 ст. 82 ККУ).

Загальноправові наслідки судимості полягають у різноманітних обмеженнях, що встановлюються законом щодо осіб, які мають непогашену або не зняту судимість. Це зокрема:

  • заборона приймати на певні посади. В одних випадках така заборона встановлена безвідносно до виду злочину, за який є судимість, в інших – береться до уваги судимість лише за умиснийзлочин чи певний вид злочинів. Так, особи, які мають не зняту чи непогашену судимість, не можуть обіймати посаду прокурора або слідчого прокуратури, судді, бути народними засідателями, адвокатами, нотаріусами. Згідно ст.76 Конституції України не може бути обраним до ВРУ громадянин, який має судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.
  • обмеження у здійсненні підприємницької діяльності. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідної діяльності до закінчення строку, встановленого вироком суду;
  • обмеження у допуску до державної таємниці (за наявності судимості за тяжкий злочин), що є умовою обіймання певних посад;
  • обмеження у виїзді за кордон громадянина України й обмеження у прийнятті до громадянства України (щодо особи, засудженої в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого кримінального правопорушення);
  • збільшення мінімального розміру застави як запобіжного заходу;
  • обмеження, пов’язані із застосуванням адміністративного нагляду;
  • позбавлення права на отримання певних пільг. Так, у випадку засудження за вчинення злочину припиняються виплати державному службовцю, передбачені чинним законодавством;
  • обмеження у застосуванні амністії (амністія не застосовується, зокрема, до осіб, які: мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів; засуджені за бандитизм, умисне вбивство за обтяжуючих обставин, деякі інші злочини);
  • заборона призову на строкову військову службу в мирний час (щодо осіб, яка відбуває покарання у виді обмеження волі за вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень).

Як видно з вказаних видів, наслідки судимості надзвичайно широкі, тому з особливою обережністю потрібно підходити до вказівки в офіційних документах на наявність чи відсутність судимості у певної особи.

Одним із аспектів практичного застосування інституту судимості в Україні, що потребує уточнення, є вказівка в кримінально-процесуальних документах на наявність чи відсутність судимості у певної особи у випадку, коли вона знята чи погашена.

Отримати консультацію з правових питань можна у Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, тел. (0512) 44-54-60, 44-54-61 або у відділі «Березанське бюро правової допомоги» Миколаївському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться в  смт. Березанка, вул. Центральна, 41, тел. (05153) 2-11-46 ; e-mail: berezanska@legalaid.mk.ua.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.

Ще більше консультацій на інформаційному ресурсі WikiLegalAid, який можна знайти за посиланням wiki.legalaid.gov.ua.
 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чи готові Ви платити за можливість займатись спортом?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь