Ясенева смарагдова вузькотіла златка – небезпечний карантинний шкідник
Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) здатна представляти загрозу для сільського та лісового господарства країни. Вона являється агресивним стовбуровим шкідником, який спроможний заселяти дерева (ясень, горіх та деякі інші породи листяних порід дерев) без видимих ознак ослаблення, що прискорює їхній відпад. За високої щільності поселень загибель дерева може наставати на другий рік. Великі дерева златка здатна заселяти поступово протягом декількох років, викликаючи їхнє поступове ослаблення.
Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край).
Вперше в Україні виявлено ясеневу смарагдову вузькотілу златку у вересні 2019 року та запровадженням карантинного режиму на території Луганської області.
Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори.
Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа.
Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал.
Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм. На ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко для цього використовуються феромонні пастки.
На 2-й рік заселення – характерні D-подібні отвори на стовбурах і гілках з’являються в наступний рік після заселення дерев златкою. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону, дехромоване листя, на гілках і тонких стовбурцях наявні здуття, тріщини та некрози. Розвиваються вторинні пагони вздовж стовбура та в окоренковій частині стовбурів.
На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видаляти кору з живих дерев.
Шкідливість златки загрозливо велика
Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.
Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км.).
Зазвичай жуки нападають на відкрито стоячи дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного вселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби.
С. Міньок, головний спеціаліст ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
