Сміттєва проблема на селі. Або, чи насправді селянам немає що викидати
Справді, у сільських місцевостях доволі часто доводиться чути твердження "у мене немає сміття", "я все спалюю", "все закопую в землю". По-перше, у сучасному побуті доволі багато сполук, які в принципі не можна ані спалювати, ані закопувати, ані викидати просто неба.
Вже не один десяток літ проблемним у нашій області залишається питання збору та утилізації небезпечних відходів: тих, що містять важкі метали, отрутохімікати, окремі полімери. Немає підприємств, які надають такі послуги, немає полігонів для безпечного захоронення токсичних відходів.
Якщо хтось вперто не хоче цього розуміти, нехай не питає, звідки і чому так часто у молодих людей трапляються онкологічні захворювання, яких так раніше не було. Так, онкогенний слід Чорнобиля існує.
Але у нас у кожному селі – свій рукотворний "Чорнобиль" у вигляді скупчення побутового сміття практично скрізь: у лісосмузі, біля джерела, на березі лиману або ставку на цвинтарі.
Отже, поширене твердження про те, що у сучасній сільській приватній садибі не утворюються тверді побутові відходи, не витримує критики. Утворюються – і у немалій кількості. Так , у сільській садибі більші можливості щодо утилізації органічних відходів ( від городу, саду, кухні, тваринництва). Це все можна скласти на компостну купу і незабаром використати у якості добрива. Але нема можливості безпечної утилізації на місці безлічі побутових відходів: від пакувальної тари, зокрема полімерної , приватного транспортного засобу, засобів гігієни, електроніки, електротехніки, від ремонтних робіт із застосуванням синтетичних сполук у будівельних матеріалах, фарбах тощо. Усе це неможливо безпечно утилізувати у садибі із використанням тих екологічно – дружніх практик. Тобто доволі велику частину побутових відходів доводиться вивозити із садиби для переробки і утилізації. Хоча не можна стверджувати, що екологічні проблеми зникли після того, як побутові відходи з села і розмістити на звалищі.
Правовий порядок поводження з відходами прописаний у згаданий у законах "Про відходи", "Про житлово – комунальні послуги", у Постанові КМУ від 10.12.2008 №1070 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення відходів". Якщо у кількох словах, як повинна працювати ця технологія – вивезення побутових відходів повинно здійснюватися відповідно до схеми санітарного очищення населених пунктів із забезпеченням роздільного збирання побутових відходів. Чи розроблені згадані схеми санітарного очищення у наших містах та селах та чи дотримуються на практиці? – далеко не скрізь. Чи здійснюється вивезення на основі роздільного збирання побутових відходів? Зазвичай – ні. Таке-сяке сортування проводиться вже на сміттєзвалищах – ні.
«Починати треба із себе, з громад»
Система контролю повинна існувати. А державна програма захисту навколишнього середовища має бути всебічною і добре фінансуватися. Вона має включати впровадження всіх можливих технологій і засобів задля поліпшення екологічної ситуації.
Надзвичайно важливою складовою програми має бути інформаційна кампанія, а також поряд з ефективною системою контролю має бути впроваджено систему мотивації для населення, оскільки основною ланкою в процесі збереження природного середовища й досягнення сталого розвитку є люди, мешканці того чи іншого міста, містечка, селища, села. І доки у більшості не сформується звичка дбати про природу, політична воля виглядатиме – як один воїн у полі. Маємо зрозуміти , що природа – це те, що ми отримали в спадщину від батьків та дідів, а те, що ми взяли в борг у своїх дітей.
Миколаївське районне управління ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
Підготувала: головний спеціаліст Ромасюк Л.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
