Пошук

Експертний висновок щодо необхідності установки штучних рифів у Тилігульському лимані

Дата: 11.08.2023 19:10
Кількість переглядів: 132

Експертний висновок щодо необхідності установки штучних рифів у Тилігульському лимані 

Тилігульський лиман як і більшість лиманів північного Причорномор’я традиційно відчуває значний антропогенний вплив. Останніми часами, внаслідок прийнятих обмежувальних заходів щодо купання в Чорному морі, цей вплив істотно зріс. Хоча самоочищення лиману може відбуватися за рахунок молюсків-фільтраторів, піщано-мулиста структура дна лиману є непридатною для їхнього розповсюдження та розмноження. Враховуючи ці фактори, стає очевидною потреба в імплементації твердих субстратів — штучних рифів — з метою підтримки біорізноманіття, стимуляції популяцій молюсків- фільтраторів та поліпшення якості води в Тилігульському лимані.

В рамках реалізації напрямку поліпшення екологічного стану Тилігульського лиману рекомендується встановлення двох типів штучних рифів.

  • Рифові кулі: штучні структури, які служать захистом для молюсків та інших морських організмів, надаючи їм безпечне середовище для життя та розмноження.
  • Штучні "зелені рифи": конструкції, що імітують природні рифи, створюють середовище для росту молюсків та водоростей та забезпечують більш різноманітні середовища існування для морської фауни.

Обидва типи рифів забезпечують стабільний твердий субстрат, що сприяє зростанню популяцій молюсків-фільтраторів, поліпшуючи самоочищення лиману та підтримуючи його біорізноманіття. Розглянемо їх більш детально.

1. Рифові кулі

В рамках розробленої стратегії з поліпшення екологічного стану Тилігульського лиману пропонується імплементація рифових куль. Ці конструкції рекомендовані двома авторитетними міжнародними організаціями, що спеціалізуються на відновленні природних водних екосистем:

Міжнародна асоціація "Альянс природнього відновлення устриць" (The Native Oyster Restoration Alliance, NORA). Асоціація NORA працює над захистом і природним відновленням Європейської устриці (Ostrea edulis), що є аборигенною для Чорного моря, та її історичних оселищ. Детальніше про активність асоціації можна дізнатися за посиланням: https://noraeurope.eu/

Фундація рифових куль (Reef Ball Foundation). Ця організація запатентувала конструкцію рифових куль і отримала низку екологічних нагород за її впровадження в різних регіонах світу. Детальніше про діяльність Фундації можна дізнатися за посиланням: https://reefballfoundation.org/

Рифові кулі вже успішно встановлено в 62 країнах світу, що підтверджує їхню ефективність та надійність використання (див. рис. 1). В Чорному морі ця інновація планується до впровадження вперше.

Ці конструкції виготовляються з цементу, за спеціальним запатентованим рецептом з використанням мікрокремнезему (силікатного пилу). Цей склад забезпечує рівень pH, аналогічний до pH морської води, гарантуючи сумісність з морським середовищем та підвищуючи привабливість конструкцій для колонізуючих організмів. Враховуючи ці фактори, рифові кулі виглядають обіцяючим рішенням для підтримки біорізноманіття та забезпечення ефективного самоочищення Тилігульського лиману. 

Рис. 1. Карта проєктів міжнародної асоціації «Альянс природнього відновлення устриць» (джерело https://noraeurope.eu/restoration-projects/overview-ukraine/ )

Поверхня рифу виходить трохи шершава, що допомагає морським мешканцям прикріпитися (Рис. 2). 

Рис. 2. Рифові кулі

 

Необхідно передбачити встановлення щонайменше 5 таких куль.

 

2. Штучні зелені рифи

У контексті досліджень методів для поліпшення біологічного стану Тилігульського лиману вирізняється підхід, який передбачає використання "зелених рифів". Ці конструкції характеризуються виключно природним походженням матеріалів. На даному етапі "зелені рифи" представлені мішками, що наповнені оболонками від устриць. Використовуваний для створення мішків джгутовий канат також є природного походження.

Цей вид штучних рифів був протестований в акваторії Чорного моря поблизу Кінбурнської коси і виявився успішним (див. рис. 3). За перші шість місяців, після встановлення "зеленого рифу", було зафіксовано появу личинок чорноморської мідії та подальшу колонізацію об'єкта колонією цього виду.

За результатами моніторингу, було виявлено, що новостворений біоценоз відзначався зростанням чисельності двох видів чорноморських крабів, п'яти видів бичків, молоді камбали та глоси, а також три види креветок та інші види риб та молюсків (див. рис. 4).

Отже, дані свідчать про високий потенціал використання "зелених рифів" для забезпечення біорізноманіття та підтримки процесу самоочищення Тилігульського лиману.

 

Рис. 3. «Зелений риф» під час встановлення

Рис. 4. «Зелений риф» через рік

Необхідно передбачити встановлення щонайменше п’яти таких мішків.

Має сенс розташовати рифи у Тилігульському лимані, який входить до складу Регіонального ландшафтного парку "Тилігульський". Спеціальна локація визначена на Великій Українській косі, неподалік селища Українка, Миколаївської області, як це представлено на рис.5. Гідрологічні параметри даної ділянки вказують на глибину приблизно 5 метрів та солоність води, що дорівнює 25 промілей. За науковими даними, оптимальна глибина для встановлення штучних рифів варіює в межах 3-8 метрів. 

Рис. 5. Запропоноване місце встановлення рифів

Очікувані результати цього науково-практичного заходу обіцяють наступні перспективи:

Значне підвищення біорізноманіття в районі розташування рифів, що позитивно позначиться на стабільності і резилієнтності ліманної екосистеми.

Посилення фільтрувальної активності завдяки зростанню колоній мідій. Як активні фільтратори, мідії відіграють ключову роль у регуляції евтрофування та забезпеченні якості водного середовища.

При сприятливих умовах очікується успішна адаптація та репродукція європейської устриці на поверхні штучних рифів.

Протягом наступного року необхідно проводити систематичне спостереження та аналіз стану встановлених рифів, що включає регулярний моніторинг їх екосистемних функцій та взаємодії з прилеглими біоценозами.

Таким чином, даний пілотний проект має велике прикладне та наукове значення, оскільки його результати можуть слугувати вагомим підтвердженням ефективності використання штучних рифів для відновлення біорізноманіття Чорного моря та причорноморських лиманів, особливо в контексті екосистемних наслідків військових конфліктів.


В.о. директора УкрНЦЕМ, Заступник директора з науки  Віктор КОМОРІН                                                    


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь