У вересні православні віряни традиційно вшановують пам’ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Вітання від колективу "КОБЛІВЧАНКА"
У вересні православні віряни традиційно вшановують пам’ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Українці люблять це свято і охоче вітають з днем ангела жінок з такими іменами.
Варто пам’ятати, що з 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новий календар, і багато свят отримали нову дату. Серед них — Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.
За старим (юліанським) календарем, за яким до останнього часу жили українські віряни, день пам’ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії щороку відзначали 30 вересня.
З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новий (григоріанський) календар. За ним, свято Віри, Надії, Любові тепер відзначатимуть 17 вересня.
Хто такі Віра, Надія, Любов та мати їхня Софія: історія свята.
Віра, Надія, Любов і мати їхня Софія — християнські святі, шановані у лику мучениць. За переказами, вони жили у ІІ столітті на Апеннінах і загинули за християнську віру під час гонінь на перших християн. Софія була вдовою з Мілана і сповідувала християнство. Через це вона дала своїм трьом донькам імена на честь християнських чеснот — Віра, Надія, Любов.
Софія переїхала з малими доньками до Риму і виховувала їх у християнському благочесті. Про це дізнався імператор Адріан і вимагав від маленьких Віри, Надії і Любові, аби вони зреклися Христа і вклонилися богині Діані. Спочатку правитель спокушав дівчат дорогими подарунками, а згодом перейшов до погроз.
Втім Віра, Надія та Любов були тверді у своїй вірі. За це, за наказом імператора, дівчат піддали тортурам, після чого стратили.
На день смерті Вірі було 12 років, Надії — 10, Любові — 9. Їхні тіла віддали матері. Софія поховала своїх доньок, а через три дні померла сама.
День пам’яті Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії вважається жіночим святом. За давніми віруваннями, жінці в цей день зранку треба поплакати — тоді вона буде щасливою. У цей день жінки можуть не робити хатніх справ, натомість вони обов’язково мають відвідати храм, або хоча б вдома у молитві згадати святих мучениць.
