Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера»
Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера»
Запитання: Підкажіть по 20-опп, будь ласка. Школа кулінарії. Який може бути тип об’єкта оподаткування. Які варіанти? Це є якби і заклад харчування, бо є кухня з техкартами і списанням. Я думаю маю вибрати «Офіс» та і все. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: Обрання відповідного типу об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування), із рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник) https://tax.gov.ua/dovidniki.../dovidniki-/127294.html
здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику.
У разі відсутності у довіднику того типу об’єкта оподаткування, який відповідає його назві, суб’єкт господарювання обирає із довідника той тип, який найбільше відповідає змісту, функціональному призначенню та виду діяльності суб’єкта господарювання.
Оскільки школа кулінарії функціонує і як заклад харчування, обраний тип об’єкта оподаткування повинен характеризувати відповідний вид діяльності.
Отже, для такого об’єкта оподаткування у повідомленні № 20-ОПП можна обрати тип «Кулінарія». А у графі «Найменування об’єкта оподаткування» можна зазначити «Школа кулінарії».
Крім того, у разі продажу кулінарних виробів суб’єкт господарювання має проводити розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Запитання: Добрий ранок шановні бухгалтери!!! Підкажіть будь-ласка відповідь на таке запитання: ФОП 2 група, торгівля через Нову пошту, кошти отримаємо через Nova pay на ключ карту Приват Банк (тобто р/р).Чи потрібно касовий апарат, якщо так, то коли видавати чек якщо після оплата? Можливо десь вже було роз’яснення. Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно-правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а фізична особа підприємець – суб’єкт господарювання у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Запитання: Добрий день! ФОП 3 група + працює в наймі. Як подається звіт по ЄСВ (якщо його сплачує роботодавець, а ФОП платить тільки ЄП за себе за підприємницьку діяльність)? Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (далі – ФОП – платники ЄП), які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
ФОП – платники ЄП першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).
Такі ФОП, які мають основне місце роботи, та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.
Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску (наприклад, у випадках коли працівник працював неповний місяць у зв’язку з прийняттям/звільненням в середині місяця) або не нараховувався та не сплачувався (наприклад, у зв’язку із перебуванням працівника повний місяць у відпустці за свій рахунок), то такі ФОП зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 розд. 9 Додатка 1.
При цьому, за місяці, за які роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, у графі 2 розд. 9 Додатка 1 – роставляються нулі.
Запитання: Доброго дня. Допоможіть по звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) ЗВР-1. Здали звіт, прийшла квитанція два. І тільки тепер побачили, що там де фіскальний номер книги вказали лише номер книги, а забули добавити, що це друга книга, тобто ось таке не вказали(/2). Що тепер робити? Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Відповідь: Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) визначено, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подаються платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Отже, оскільки Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Звіт) не відноситься до податкової звітності в розумінні норм ПКУ, то подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено.
