Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Запитання: «Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи застосовується штраф і пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ ФОПом за себе за період з 2017 року, якщо погашення такого ЄСВ відбудеться протягом дії воєнного стану? Дякую всім!»
Відповідь: Відповідно до п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464).
Водночас, змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Крім того, починаючи з 01 серпня 2023 року, документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.
Тобто, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року.
Запитання: «Добрий день, в мене працівник-інвалід працював неповний місяць, ЄСВ я сплачую з фактичної бази нарахування? Не потрібно єсв рахувати від мінімальної? Дякую»
Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються, зокрема, до заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи – підприємця, у тому числі тієї, яка обрала спрощену систему оподаткування, де застосовуються ставки 8,41 відс., 5,5 відс., 5,3 відсотка.
Тобто, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації фізичної особи – підприємця (у роботодавця), де, зокрема, застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Запитання: «Добрий день! Чи потрібно подавати повідомлення про КІК, якщо частка резидента 30 %? Дякую»
- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
Форма та порядок подання до контролюючого органу Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.
При цьому п.п. 39 прим. 2.1.2. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ визначено, що іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа або юридична особа – резиденти України (контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відс., або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або
в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Водночас, відповідно до п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».
Запитання: «Колеги, потрібна допомога. Юр.особа повернулася зі ставки 2 % з 01.08.2023р. на ставку 5 %. Останній звіт з єдиного податку був за 07 місяць 2023р. Як подати декларацію з єдиного податку за 9 місяців 2023 року? Чи включати весь дохід за 9 місяців і суму до сплати (р.10) ставити тільки за 08-09 місяць?»
Запитання: «я тут знову в гніві. у грудні 2022 року у ФОП з підакцизним товаром була фактична перевірка з періодом з 10.07.2020 року за датою закінчення перевірки. Закінчили перевірку та виписали акт 09.01.2023. сьогодні знову прийшли з фактичною перевіркою і в наказі вказують період з березня 2021 року до сьогодні чи може таке бути? що нам з цим робити?»
Пунктом 80.2 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, такої підстави:
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ (п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПКУ).
Запитання: «Доброго дня! Чи потрібно робити «службову видачу» у разі, якщо готівку, отриману від клієнтів за допомогою ПРРО, планується внести на розрахунковий рахунок, як виручку від реалізації товарів? Дякую!»
операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Запитання: «Доброго вечора. Багато роз'яснень начиталась, вже заплуталась. Скільки податкових накладних повинно бути складено, якщо перераховано постачальнику за товар, у межах одного правового договору, двома платіжками? Дякую.»
При цьому п. 201.7 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Враховуючи зазначене, податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Запитання: «Доброго дня! Колеги прошу допомогти в питанні, чи можна включити податковий кредит жовтня 2022 р в деку за жовтень 2023р? Дякую.»
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені ст.ст. 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ;
строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ.
Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених, зокрема, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, відновлюється з 01.08.2023.
Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування), встановлений, зокрема, п. 198.6 ст. 198 ПКУ, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.
Запитання: «Шановні бухгалтери! Потрібна допомога: зроблено помилку в об’єднанній звітності за 3 кв. 2023 р. показана менша сума нарахованої з/плати за 4 робочих дні – остальні - відпуска. Мої дії: виправляю помилку через звітний новий так як ще не закінчився термін подання звітності, в дод 1 суму з/плати всю строку повторюю з ознакою 1 і ввожу нову строку з правильною сумою з ознакою 0? в 4 дф- вказую тільки суму різниці з ознакою 0. В самому податковому розрахунку показую тільки різницю і податки на різницю. Помилка за вересень місяць - сума в сторону збільшення. Так буде правильно?»
Порядок проведення коригувань Розрахунку та додатків до нього визначений розд. V Порядку.
У разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий».
Згідно з абзацом другим п. 6 розд. V Порядку Розрахунок з типом «Звітний новий» для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) подається на підставі інформації з раніше поданого Розрахунку і містить інформацію лише за рядками з реквізитами та сумами нарахованого єдиного внеску, які уточнюються.
Коригування показників додатків 1, 2 або 3 до Розрахунку здійснюються відповідно до п. 6 розд. V Порядку.
Так, для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка.
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію наступним чином: повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Відповідно до п.п. 1 п. 9 розд. V Порядку якщо в додатках 1, 2 або 3 до Розрахунку в межах звітного (податкового) періоду платник єдиного внеску під час подання Розрахунку з типом «Звітний новий» вилучив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які були помилковими, то така інформація буде вважатися вилученою із додатка до Розрахунку за цей звітний податковий період та відповідні зміни знайдуть відображення у відповідних графах: 1, 2, 3, 7, 8 розд. I; 1, 2, 3, 4, 5, 9, 13, 14, 15, 16 розд. II та 1, 2, 6, 7 розд. III Розрахунку.
Аналогічний порядок застосовується, якщо в додатках 1, 2 або 3 до Розрахунку в межах звітного (податкового) періоду платник єдиного внеску під час подання Розрахунку з типом «Звітний новий» включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб.
Якщо після здійснених коригувань сума виключених показників менша за суму включених показників, то у графах: 1, 2, 3, 7, 8 розд. I; 1, 2, 3, 4, 5, 9, 13, 14, 15, 16 розд. II та 1, 2, 6, 7 розд. III Розрахунку буде відображено різницю, на яку збільшились відповідні показники.
Коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку здійснюються відповідно до п. 10 розд. V Порядку.
Так, зокрема, у розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ до Розрахунку, для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Запитання: «Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно ФОП на 2 групі єдиного податку, на спрощеній системі оподаткування, вид діяльності «Стоматологічна практика» зберігати прихідні накладні на товар?»
Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Запитання: «Добрий день. ФОП на загальній системі. За 1 і 2 квартал 2023 р. не сплачував ЄСВ. Зараз хоче сплатити. Питання: чи варто зараз сплачувати? Чи не нарахує податкова штрафи за несвоєчасну сплату ЄСВ після закінчення воєнного стану.»
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
ФОП зобов’язані сплачувати єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Крім того, починаючи з 01 серпня 2023 року документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.
Тобто, штрафні санкції не застосовуються, а пеня не нараховується за несплату (не повну сплату) у період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року.
При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 ФОП на загальній системі оподаткування мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе у період з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Запитання: «Добрий день. В 2022 році отримано аванс від покупця (зареєстровано ПН), товар відвантажено в 2022 році, але не на всю суму аванса, товар відвантажуватись більше не буде. В листопаді 2023 році повернено залишок авансу. Який правильно код використати 103 чи 102?»
У разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу) у зв’язку із зміною ціни товарів/послуг без зміни їх кількості у графі 2.1 зазначається код причини коригування 101 (Зміна ціни).
Запитання: «Добрий день. Наступна ситуація. ВМД дата подання та дата оформлення 31.10, курс також на 31.10. А ПДВ по даній ВМД в ел. кабінеті податкова реєструє 01.11. Питання ¬– суму ПДВ в податковий кредит до декларації я маю включати в жовтні чи в листопаді?»
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
Запитання: «Що робити коли платив по податкам, невірно вказав призначення, податкова відбила платіж, 3 тижні пройшло, а гроші ще не повернулися.»
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі. Також заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Запитання: «Потрібна допомога. Як правильно розрахувати обсяг доходу для новоствореного ФЛП 2 група? Пропорційно кількості календарних місяців поточного року?»
Запитання: «З якого рахунку ФОП може платити податки – з підприємницького чи з особистого? Дякую»
Відповідно до абзацу третього п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Водночас, джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця є будь-які власні кошти.
При цьому сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.
Запитання: «Колеги, вітаю. Новостворена ТОВка, поки платежів в бюджет ще не було, але треба вже зарплату за жовтень платити. Чи нормально це, що в ЕК немає реквізитів? Чи як по старинці шукати ексель файли по району і відшукувати там реквізити?»
