Захист озимих культур в весняний період

Дата: 26.02.2024 15:55
Кількість переглядів: 66

Фото без опису

Захист озимих культур в весняний період

Отримання  високих урожаїв   неможливе без ефективної системи захисту від бур’янів, хвороб і шкідників як одного з найважливіших елементів технології. Адже без надійного контролю втрати від них сьогодні можуть становити 30–40% і навіть досягати 50–70%.
Навесні  дуже актуальними є заходи обмеження чисельності бур’янів, які можуть бути причиною суттєвих втрат урожаю. Застосування гербіцидів у посівах  озимих культур забезпечує ефективний контроль різних біологічних груп бур’янів і залишається найдієвішим заходом захисту від них. Підбір гербіцидів залежить від стану посівів, рівня забур’яненості та видового складу бур’янів.

З метою зниження втрат урожаю через бур’яни рекомендуємо організувати хімічне прополювання   за наступною схемою:
Фото без описупровести оцінку стану посівів за ступенем засміченості, фізіологічного стану, рівня продуктивності і у фазу кущіння провести хімпрополку озимих;
Фото без описупровести обробку посівів проти бур’янів у стислі терміни, застосовуючи техніку для наземного внесення гербіцидів;
Фото без описупочинати обробку гербіцидами, насамперед, на добре розвинутих посівах, потім на середніх і, нарешті, слабких (по мірі необхідності);
Фото без описустроки застосування гербіцидів слід диференціювати в залежності від видового складу агрофітоценозу.

Після  проведення ретельного моніторингу можно поєднувати хімпрополку і захист посівів від комплексу хвороб.

Всюди в посівах озимих зернових продовжується розвиток борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріоз та інших хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин. Найбільше вони виявляються на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном. Застосування фунгіцидів слід проводити виключно на підставі економічної доцільності заходу при перевищенні хворобами порогу шкодочинності. Вибір препаратів необхідно здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу: за ураження посівів борошнистою росою та септоріозом 2-х верхніх листків на рівні 1% та вище, тобто за наявності близько 2-4 плям цих хвороб на листку пшениці; бурою іржею – коли на листку налічується 10-15 пустул.  

Серед шкодочинних організмів зернових колосових важливе економічне значення мають комахи-фітофаги, прямі втрати від яких в Україні щороку становлять 2–3 млн тонн зерна (4–6%). Крім того, є ще й непрямі (або побічні) втрати – від вірусних і грибних хвороб, що їх переносять сисні шкідники. І це при сучасному стані більш-менш непоганого розвитку системи їх контролю, коли в посівах озимої і ярої пшениці, наприклад, великі й середні господарства стабільно застосовують інсектициди на 70–75% площ.

Від комплексу шкідливих комах, які майже щороку   наявні в пшеничних агроценозах, з одного гектара пшеничного поля не добирають у середньому 500–800 кг/га урожаю зерна. У виробництві часто   ігнорують інсектицидний захист зернових, або приділяють йому недостатню увагу, нерідко неправильно оцінюючи потенційні втрати врожаю від комах-фітофагів. Інсектициди  застосовують лише на половині площ зернових колосових культур. Захистом таких культур як ячмінь, а тим паче овес і жито здебільшого просто нехтують. Проте навіть у тих господарствах, де все-таки використовують інсектициди, переважну більшість площ захищають від фази середини колосіння до фази молочної стиглості зерна, коли основні види фітофагів уже завдали істотної шкоди. І лише близько 20% площ обробляють саме тоді, коли це потрібно, – від початку виходу в трубку до появи прапорцевого листка, тобто в період масового заселення посівів шкідниками.

В  агроценозах зернових колосових  наявні певні біологічні групи шкідників, які заселяють посіви постійно, з року в рік. Їх чисельність стрімко зростає навесні, швидко досягає рівня шкідливості і щороку створює загрозу культурам. До таких слід віднести злакових мух, попелиць, цикадок, хлібних блішок, клопів, п’явиць, пшеничних трипсів, хлібних жуків. Щоб не допустити істотних пошкоджень рослин цими фітофагами і відчутних втрат урожаю, потрібні обов’язкові інсектицидні обробки, які слід проводити завжди, в оптимальні  періоди. Такі періоди пов’язано з фазами росту й розвитку рослин: Т1 (початок виходу в трубку), Т2 (поява прапорцевого листка), Т3 (налив зерна: молочна – молочно-воскова стиглість).

Фото без описуЗі сплеском весняного тепла  личинки  хлібної жужелиці  у осередках поширення мігруватимуть у верхні шари ґрунту і живитимуться, що може призвести до зрідження посівів  озимих зернових культур та утворення плішин. Ознакою  наявності личинок турунів є жовте листя, яке лежить на землі. Саме по цим жовтим прапорцям помітне пошкодження рослин.  За наявності 3-4 личинок на кв. м під час весняного кущіння посіви осередково або всуціль  обприскують інсектицидами.

У разі встановлення протягом 3-4 діб середньодобової температури повітря +16+17 оС і вище із місць зимівлі у посіви зернових культур перелітатимуть хлібні клопи. Шкодочинність клопів різко підвищується за сухої погоди. Потреба в захисті посівів від клопів виникатиме осередково за перевищення порогу шкодочинності (2-4 і більше  дорослих клопів на кв.м).

Навесні слід звернути увагу на хлібних блішок. Зазвичай вони в межах області пробуджуються і переселяються на поля озимих у середині квітня. Де зішкрібають паренхіму, особливо пошкоджують перший листок. Шкодочинність зростає в роки з ранньо-весняною посухою, коли розвиток сходів затримується. Захисні заходи проти хлібних блішок  будуть доцільними здебільшого у крайових смугах посівів зернових колосових, за надпорогової  їх чисельності (ЕПШ – 30-40 екз. на кв.м) та наявності інших видів шкідливих комах.

Фото без описуХлібні п’явиці розлітаються і розселяються у крайових смугах зернових колосових культур при температурі повітря понад +9-10°С. Захисні заходи проводять  з утворенням вогнищ підвищеної чисельності (у фази сходи – 3-и листки - кущіння - ЕПШ 10-15 жуків п’явиці на кв. м, вихід у трубку – колосіння – 0,5-2 і більше личинок на стебло).

Виліт шведських мух (вівсяної і ячмінної  мух) першої генерації збігається із закінченням фази весняного кущення озимих – появою сходів ярих колосових.   Останні  роки висока чисельність мух спостерігається осередково. Серед них ячмінна муха, яка більш стійка до високих температур та посухи.

Фото без описуГессенська муха першої генерації розпочинає виліт після стійкого встановлення середньодобової температури повітря +10-12°С.  Останніми роками спостерігається незначна чисельність гессенської мухи. Основна причина цього — високі літні температури в поєднанні з низькою вологістю. Збільшення чисельності весняного та літнього поколінь цього шкідника можливе тільки в умовах помірно теплого та дощового літа.

Зернові колосові культури найчастіше пошкоджують попелиці (звичайна та велика злакові, ячмінна, черемхово-злакова). Навесні, у фазу виходу в трубку розмноження попелиці часто стримує прохолодна із значними опадами погода, а швидкому збільшенню чисельності комах сприяє    посушлива погода в травні – червні.

Крім безпосередньої шкоди, попелиці є спеціалізованими переносниками небезпечного вірусного захворювання — вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ). Цей вірус уражує пшеницю, ячмінь, овес, жито, тритікале, кукурудзу та дикі злаки.
Особливу увагу у весняний період слід приділити захисту ріпаку від шкідників. Це одне з найважливіших питань у технології вирощування озимого ріпаку.

До найнебезпечніших шкідників культури належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін. У роки з оптимальними температурами або температурами, вищими за багаторічні показники, шкідники розвиваються дуже швидко. З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівається на глибині 2-4 см до +6 °С, набирають активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники (Ceutorhynchus napi Schutze.). Трохи пізніше з’являються капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), капустяний стручковий комарик (Dasyneura brassicae Winn.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.). Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті чашки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст чашок оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування.  З екологічного погляду, має значення регламент застосування інсектицидів проти ріпакового квіткоїда на початку і в період цвітіння озимого ріпаку. Саме в цей період триває масовий виліт медоносних бджіл на ріпак, тому інсектициди слід вносити надзвичайно обережно, лише ввечері і бажано ті, які мають репелентну (відлякувальну) дію.

На озимому ріпаку суттєво зменшують урожайність і погіршують його якість хвороби. які з’являються за сприятливих умов у фазу утворення розетки – початку бутонізації. Під їхнім впливом у листках рослин зростає вміст каротину, сухої речовини, клітковини, знижується вміст вітаміну С, жиру, протеїну, цукру. На озимому ріпаку найпоширеніші хвороби альтернаріоз (Alternaria brassicicola Wilts та Alternaria brassicae Sacc.), фомоз (Phoma lingam Desm.), несправжня борошниста роса, або пероноспороз (Peronospora brassicae Gaeum.), циліндроспоріоз (Cylindrosporium concentrium Grev.), борошниста роса (Erysiphe communis Grev. J, brassicae Hamm.). Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидами.

Для обробки полів  асортимент пестицидів,  сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні», доповненням до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені постановами Міністерства охорони здоров’я та іншими організаціями.

Для попередження отруєння бджіл пестицидами сільськогосподарські підприємства, які планують проводити внесення пестицидів повинні:
Фото без описуза 3 доби до запланованих обробок сповістити пасічників про це, вказавши що, де, як та чим буде оброблятися, а також рекомендований термін ізоляції бджіл;
Фото без описуобробки мають проводитися у період відсутності льоту бджіл: у ранкові або вечірні години;
Фото без описуне допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

Хороших Вам урожаїв!

Світлана Міньок
Головний спеціаліст  
управління фітосанітарної безпеки 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Миколаївській області

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь