Про посилення роботи щодо інформаційної гігієни та безпеки в інтернеті

З метою підвищення обізнаності та захисту дітей і молоді від ризиків вербування ворогом, маніпуляцій, участі здобувачів освіти у протиправних антидержавних діях та у зв’язку з випадками проведення інформаційнопсихологічних операцій проти здобувачів освіти в листі МОН від 16.01.2026 року №№1/937 - 26:
1) посилити просвітницьку роботу в закладах освіти з питань інформаційної гігієни, безпеки в інтернеті та протидії вербувальних практик ворога, зокрема шляхом систематичного проведення:
-тематичних заходів за участю представників Служби безпеки України/правоохоронних органів щодо практичних механізмів протидії зовнішньому впливу ворога на молодь через месенджери та Інтернет;
- інструктажів для учнів/студентів та їхніх батьків щодо правил безпеки в мережі Інтернет, зокрема про ризики участі в підозрілих онлайн-акціях чи завданнях;
2) посилити співпрацю закладів освіти з місцевими центрами зайнятості/роботодавцями для ознайомлення здобувачів освіти з альтернативними легальними шляхами зайнятості та розвитку їхніх навичок.
Які є поширені загрози для дітей у мережі
У цифровому просторі діти стикаються з багатьма видами небезпек, які можуть завдати фінансової або психологічної шкоди:
-
Травматичний контент і небезпечні челенджі. У соціальних мережах діти натрапляють на сцени насильства, самогубства, порнографію, заклики до жорстокості, самопошкоджень.
-
Небезпечні онлайн-знайомства. Зловмисники використовують онлайн-грумінг: входять у довіру до дитини, підтримують її, а потім просять особисті фото чи відео. Секстинг (обмін інтимними фото чи повідомленнями), який діти сприймають як «гру між закоханимии», може призвести до шантажу або погроз (сексторшену).
-
Кібербулінг. Цькування в шкільних чатах, створення фейкових акаунтів, поширення особистої інформації.
-
Кібершахрайство, фішинг і крадіжка даних маскуються під знайомі ігри та популярні додатки. Діти можуть випадково оформити платні підписки або передати зловмисникам доступ до банківських карток батьків.
-
Особливо небезпечним є вербування через інтернет. Російські спецслужби активно використовують соцмережі (Telegram-канали, TikTok тощо), щоби втягнути підлітків у протиправну діяльність проти України.
Як батьки можуть захистити дітей
Безпечний інтернет-простір створюється разом із дитиною. Батьківський контроль не повинен здаватися їй тиском чи забороною без причини. Необхідно пояснити дітям, чому це важливо, щоб вони розуміли сенс таких рішень. Підкресліть: ви не контролюєте, а підтримуєте.
-
Розмовляйте про небезпеки. Розкажіть дитині, які загрози існують в мережі й що може статися. Діти краще розуміють правила, коли знають причини.
-
Налаштуйте захист. Увімкніть фільтри для дітей у YouTube та Google (YouTube Kids, Google Safe Search). Обмежте покупки в іграх, разом налаштуйте приватність у соцмережах.
-
Домовтеся про час. Разом вирішіть, скільки годин дитина може проводити онлайн. Це має бути домовленість, а не наказ.
-
Цікавтесь активністю дитини. Запитуйте, що вона дивиться й у що грає. Робіть це з цікавістю, а не з підозрою.
-
Навчіть дитину критично мислити. Поясніть, як розпізнати фейкові новини, не піддаватися на провокації блогерів і не брати участь у небезпечних челенджах.
Як розпізнати, що дитина потрапила в небезпечну ситуацію в інтернеті
Звертайте увагу, якщо дитина раптом починає ховати телефон, нервує через повідомлення, різко змінює настрій після користування інтернетом або стає замкнутою, отримує або просить гроші без пояснення. Це може сигналізувати про проблеми в онлайн-середовищі. Часто класний керівник, шкільний психолог, соціальний педагог першими помічають ознаки проблеми.
Куди звертатися за допомогою
Якщо дитина потрапила в небезпеку в інтернеті, зверніться за цими контактами:
-
Кіберполіція: 0 800 505 170 або cyberpolice.gov.ua
-
Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111
-
Безоплатна правнича допомога: 0 800 213 103 або www.legalaid.gov.ua
-
Чат-бот проєкту #stop_sexтинг: stop-sexting.in.ua/chatbot










