Кібербулінг - це проблема не тільки дітей, а й дорослих!
Тема кібербулінгу сьогодні є актуальною не тому, що про неї багато говорять, а тому, що вона реально присутня в житті дітей. Значна частина їхнього спілкування відбувається онлайн, і саме там виникають речі, які дорослі часто не бачать. При цьому їхній вплив нічим не відрізняється від тиску в реальному житті, а інколи навіть посилюється через публічність, швидкість і масштаб.
Одна з головних складностей полягає в тому, що це залишається прихованим. Діти не завжди говорять про те, що з ними відбувається. Причини можуть бути різні – страх, сором, невпевненість або недовіра до реакції дорослих. У результаті дорослі дізнаються про проблему вже тоді, коли вона триває певний час і встигла вплинути на дитину.
Розуміння природи булінгу і кібербулінгу, причин його виникнення і того, як розвиваються такі процеси, допомагає інакше на них реагувати. Без цього складно відрізнити булінг від звичайного конфлікту і обрати ефективний підхід. Саме це дає можливість не тільки реагувати на окремі випадки, а й діяти на випередження – не допускати, щоб подібна поведінка закріплювалася і ставала нормою.
Чому тема кібербулінгу сьогодні важлива
Інтернет є частиною повсякденного життя дітей. Вони використовують його для навчання, спілкування, розваг. Значна частина їхніх взаємодій відбувається саме онлайн – у месенджерах, соціальних мережах, іграх.
Кібербулінг часто залишається непомітним для дорослих, але для дитини він є таким же реальним і болючим, як і будь-який тиск у звичайному житті.
Тому будь-які конфлікти, образи або тиск, які виникають у цьому середовищі, впливають на дитину так само, як і ситуації в реальному житті. Різниця в тому, що онлайн-взаємодія часто залишається поза увагою дорослих. Дитина може щодня стикатися з тиском, і ніхто цього не помітить.
Ще одна проблема полягає в тому, що діти не завжди говорять про такі ситуації. Вони можуть відчувати сором, страх або невпевненість. Часто вони бояться реакції дорослих – що їх не зрозуміють, звинуватять або обмежать у доступі до телефону чи інтернету. Через це вони залишаються з проблемою наодинці.
Багато дорослих недооцінюють серйозність кібербулінгу. Його можуть сприймати як «звичайні образи в інтернеті» або як щось, що «само пройде». Але така позиція не враховує, що онлайн-формат підсилює вплив: повідомлення можуть повторюватися, поширюватися і залишатися доступними тривалий час.
Також важливо враховувати, що діти не завжди мають достатній досвід, щоб правильно оцінити ситуацію. Вони можуть не розуміти, що з ними відбувається, або не знати, як діяти. У таких умовах навіть відносно проста ситуація може викликати сильний стрес.
У більшості випадків дорослі дізнаються про проблему вже тоді, коли вона триває певний час. Це означає, що дитина вже встигла пережити складний досвід без підтримки. Саме тому важливо не тільки реагувати на конкретні випадки, а й розуміти механізми таких ситуацій.
Профілактика в цій темі має ключове значення. Чим раніше дорослі розуміють, як працює булінг і як на нього реагувати, тим більше шансів запобігти серйозним наслідкам. Для цього не потрібні спеціальні знання – достатньо уважності, готовності слухати і базового розуміння процесів.
Булінг – це не лише дитяча проблема
Булінг часто сприймають як проблему, яка стосується тільки дітей. Найчастіше про нього говорять у контексті школи або підлітків. Через це створюється враження, що з віком така поведінка зникає. Але це не так.
Булінг – це не дитяча проблема, а модель поведінки, яка може проявлятися в будь-якому віці і середовищі.
Подібні моделі поведінки залишаються і в дорослому середовищі, просто вони виглядають інакше. Їх рідко називають булінгом. Частіше використовують інший термін – мобінг.
Мобінг – це системний тиск, який не завжди виглядає як відкрита агресія. Людину можуть не ображати напряму, але поступово створювати для неї складні умови.
Наприклад, на роботі це може виглядати так: людину постійно перебивають на зустрічах, її ідеї ігнорують, їй не дають висловитися до кінця. Колеги можуть жартувати, але ці «жарти» регулярно зачіпають саме її і звучать як приниження. Її помилки можуть підкреслювати частіше, ніж у інших, а успіхи – не помічати.
З часом у людини формується відчуття, що вона гірша за інших, що вона не підходить, що з нею «щось не так». І це не одна ситуація – це повторюється і стає системою.
У дитячому середовищі подібна поведінка зазвичай більш відкрита і помітна. У дорослих вона часто виглядає «м'якше», але це не означає, що вона менш шкідлива. Вплив може бути таким самим сильним, просто його складніше розпізнати.
Це важливо розуміти, тому що булінг – це не про вік. Це про поведінку і про спосіб взаємодії між людьми. Якщо така модель закріплюється, вона може проявлятися в будь-якому середовищі.
Також це впливає на те, як дорослі реагують на ситуації дітей. Якщо дорослі самі не розпізнають подібну поведінку або вважають її нормальною, дітям складніше зрозуміти, що з ними відбувається і що це не є нормою.
Розуміння того, що такі процеси існують і серед дорослих, допомагає ширше подивитися на проблему. Це дозволяє бачити не тільки окремі випадки, а загальні закономірності і причини. І саме це дає можливість ефективніше реагувати і працювати з такими ситуаціями.
Що таке булінг: просте і чітке пояснення
Булінг – це не будь-який конфлікт і не будь-яка образа. У повсякденному житті люди можуть не погоджуватися, сваритися або говорити щось неприємне. Але це ще не означає, що йдеться про булінг.
Булінг – це не конфлікт, а повторюваний тиск у ситуації нерівності, де одна сторона не має можливості захистити себе.
Булінг – це ситуація, яка повторюється. Це системний тиск на одну людину з боку іншої або групи людей. Важливою ознакою є те, що така поведінка не випадкова і не одноразова, а регулярна.
Ще одна важлива характеристика – це дисбаланс сили. Одна сторона знаходиться в слабшій позиції і не може легко захистити себе. Це може бути фізична сила, соціальний статус, вплив у колективі або навіть кількість людей, які підтримують одну сторону.
Саме поєднання цих факторів – повторюваність, тиск і дисбаланс – відрізняє булінг від звичайного конфлікту. У конфлікті сторони зазвичай мають приблизно рівні можливості впливати на ситуацію. У булінгу такої рівноваги немає.
Також важливо розуміти, що булінг рідко відбувається тільки між двома людьми. У більшості випадків є ще ті, хто спостерігає за ситуацією. Вони можуть підтримувати, сміятися, ігнорувати або просто мовчати. Але навіть мовчання може впливати на розвиток ситуації.
Роль тих, хто спостерігає, часто недооцінюють. Якщо поведінка не зустрічає опору, вона закріплюється. Якщо ж є підтримка або хоча б небайдужість, ситуація може розвиватися інакше. Тому булінг – це завжди про групову динаміку, навіть якщо зовні здається, що це стосується лише двох людей.
Булінг може проявлятися по-різному. Це можуть бути прямі образи, насмішки, ігнорування, приниження або поширення інформації, яка шкодить людині. Форма може змінюватися, але суть залишається однаковою – створення постійного тиску.
Розуміння цих ознак допомагає не плутати булінг із іншими ситуаціями. Це важливо, тому що від правильного визначення залежить і правильна реакція. Якщо сприймати булінг як «звичайний конфлікт», можна пропустити момент, коли потрібне втручання.
Адміністративна відповідальність за булінг
В наш час насильство в школі є досить розповсюдженим явищем. Практично в кожному класі є учні, які стають об'єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу. Дуже важливо щоб учні, їх батьки та вчителі не залишали цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.
Якщо вчителі та адміністрація не вирішили проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.
Форми та види булінґу
Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінгу є:
- Словесні образи, глузування, обзивання, погрози.
- Образливі жести або дії.
- Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити.
- Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.
- Вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
- Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження).
- Приниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі в чатах і т.д.), розпускання чуток і пліток.
Відповідальність за вчинення булінгу (цькування) передбачено статтею 173⁴ КУпАП України.
До 18 грудня 2018 року відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.
Знущання, вчинені повторно упродовж року або групою осіб, каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.
У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу. Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Шановні мешканці громади, якщо Вам стали відомі випадки насильства над дітьми звертайтеся до служби у справах дітей Коблівської сільської ради.
Начальник служби у справах дітей — Ліна РАЙЛЯН
